https://fasad.lviv.ua/catalog/fasadni-roboti-lviv/montazh-ventilovanix-fasadiv-lviv/
У нашій країні фасади приватних будинків найчастіше прикрашаються декоративною штукатуркою. Цей вид обробки також називають мокрим. Довгий час штукатурка була найкращим варіантом оздоблення. Наразі серйозну конкуренцію їй можуть скласти вентильовані фасади. При монтажі таких фасадів між матеріалом облицювання та утеплювачем залишається невеликий проміжок, який використовується для вентиляції. Саме завдяки ньому технологія і отримала таку назву.
Незважаючи на те, що для нас така технологія є доволі новою, у деяких країнах вона використовується понад 30 років. Такий тип оздоблення чудово підходить не тільки для приватних будинків, але також і для багатоквартирних будівель. Використовувати таку технологію можна не тільки для утеплення будівель, але також для того, щоб приховати серйозні недоліки. Дана система дозволяє за короткий час і невисоку ціну облагородити будівлю і утеплити її.
Переваги фасадів
Самі фасади, як і технологія їхнього монтажу, відрізняється великою кількістю особливостей. Вони також мають велику кількість переваг:
- Захисні властивості. Для фасадів даного типу використовуються матеріали з високою стійкістю до зовнішнього впливу. Конструкція створена таким чином, що контакт зовнішніх факторів з стіною, що несе, повністю виключений.
- Утеплюють будівлю. Під зовнішнє облицювання обов’язково укладається теплоізоляційний шар. Завдяки цьому споруда краще триматиме тепло. Додаткове утеплення дозволяє значно знизити витрати в опалювальний сезон.
- Високий рівень термоізоляції. Так виходить завдяки спільному використанню спеціального профілю та шару утеплювача. Разом вони створюють усередині будівлі зручний мікроклімат. Раніше це можна було зробити лише за допомогою кондиціонера.
- Високий рівень звукоізоляції. Навісний фасад дозволить у кілька разів покращити звукоізоляцію. Це особливо актуально для великого міста. Якщо віддати перевагу навісному фасаду та вакуумним склопакетам, можна знизити рівень шуму до мінімуму
- Пожежна безпека. Матеріали, які використовуються при створенні підвісних фасадів, практично не піддаються вогню.
- Довговічність. Якщо розрахунками проекту та монтажем займатимуться професіонали своєї справи, така система фасаду слугуватиме щонайменше 25 років. Межа довговічності, у такому разі, залежить виключно від облицювального матеріалу.
- Зовнішній вигляд. Для обробки навісних фасадів можна використовувати будь-який практичний вид облицювання. Вибір просто величезний. Завдяки цьому можна створити для себе унікальний дизайнерський проект, який не матиме аналогів.
Особливості конструкції
Навісні фасади – це унікальна конструкція, що вентилюється. Складається вона з каркасу, що кріпиться до стіни, а також оздоблювального матеріалу. Щоб така система була міцною і надійною, використовується каркас з нержавіючої або оцинкованої сталі. Трапляються також каркаси з алюмінію.
Головна особливість конструкції полягає в тому, що між навісним фасадом та стіною будівлі залишається невеликий зазор. Він призначений для безперешкодної циркуляції повітря. Для створення комфортних умов усередині стіни будівлі утеплюються за допомогою теплоізоляції, в якості якої нерідко виступає мінеральна вата. Її можна прикріпити до стіни за допомогою монтажного клею, або звичайних тарілкових дюбелів. Цокольний поверх можна також утеплити за допомогою навісного фасаду. Для цього можна використовувати пінополіуретан чи інші матеріали.
Зазор, що залишається між облицювальним матеріалом і стіною будівлі, не повинен бути меншим 20 і більше 50 мм. У разі потрапляння на теплоізоляцію вологи повітря, що циркулює в зазорі, повністю висушують її. Крім того, щоб теплоізоляція не втрачала своє тепло, її додатково накривають спеціальною плівкою, яка не пропускає вологу, але пропускає пару.
Начіпні фасади допомагають зберегти в будинку тепло. Ще така система дозволяє зменшити кількість матеріалу, який потрібний для будівництва стін будівлі. Завдяки цьому стіни можна робити не такими товстими. У свою чергу, менша вага капітальних стін дозволяє не лише заощадити фінансові кошти, а й збільшити кількість поверхів у будівлі.
Всі елементи, необхідні для конструкції підвісних фасадів – універсальні. Завдяки цьому архітектори можуть вирішити конструкторські питання будь-якої складності та створювати оригінальні споруди.
Особливості монтажу
Навісна конструкція має дуже складну систему. Тому при монтажі даної конструкції необхідно дотримуватися всіх нюансів будівельних робіт. Якщо при встановленні такої конструкції буде допущено будь-які помилки, її експлуатаційний термін значно знизиться.
Підготовка до монтажу
Перед тим, як розпочинати встановлення навісної конструкції, слід виконати кілька організаційно-будівельних дій. Найголовніше на цьому етапі:
- вжити запобіжних заходів та позначити небезпечну зону, для всіх, хто може виявитися поруч;
- також, перед початком монтажних робіт слід перевірити робочий стан усіх інструментів;
- з особливою увагою слід поставитися до фасадного витягу, його слід оглянути та підготувати;
- також дуже важливо підготувати до роботи фасад та оздоблювальні матеріали;
Працювати у негоду не варто. Монтаж фасаду в грозу, мороз та іншу негоду, не тільки дуже ризиковане, але також марне заняття.
Перевірка поверхні та розмітка
Перед початком монтажних робіт необхідно обстежити всі поверхні, на які буде встановлений каркас. Щоб дізнатися про розміри будівлі, перед початком робіт рекомендується провести геодезичну зйомку. Також необхідно дізнатися про тип стін, перевірити їх на наявність тріщин, провести перевірку всіх видів кріплень.
Далі слід визначити граничне навантаження. На її підставі можна отримати дозвіл на монтаж конструкції.
Після того, як дозвіл буде одержано, розробляється спеціальний проект. В основу проекту закладається така інформація:
- До початку утеплювальних робіт проводитиметься теплооцінка будівлі. Далі, відповідно до чинного технічного стандарту, вираховується економія енергії, при певній товщині ізоляційного шару.
- Також необхідно визначитися з типом, товщиною та майбутнім планом розташування плит теплоізоляції. Дуже важливо підібрати для них правильний спосіб кріплення.
- Далі розробляються вузли примикань, які є важливим елементом монтажного проекту. Найчастіше використовуються типові вузли.
Тепер потрібно нанести розмітку. Щоб провести чіткі лінії і поставити крапки в потрібних місцях, знадобляться лазер або теодоліт. Також для цього завдання знадобляться мірні рейки, рулетка, прицільні шнури. На даному етапі слід дотримуватись таких правил:
- Насамперед, необхідно визначити основні лінії розмітки. Ця горизонтальна лінія буде основною під час монтажу кронштейнів. Знаходиться вона внизу. Також необхідно провести дві вертикальні лінії по краях фасаду.
- Далі слід зазначити крайні точки. А за допомогою рулетки лазерного рівня можна визначити місцезнаходження всіх проміжних точок.
- Розміри оздоблювального матеріалу також мають важливе значення. Від них залежить розташування вертикальних осей та відстань між ними.
- Щоб визначити відстань між двома сусідніми кронштейнами необхідно провести статичний розрахунок. Обчислюється він індивідуально кожному за проекту. Під час розробки проекту фахівцем враховуються всі нюанси розташування будівлі.
- Для розрахунку основну одиницю слід брати першу горизонтальну вісь. Саме від її місцезнаходження на певній відстані відзначаються точки, в які монтуватимуться кронштейни.
Встановлення каркасу
Початок цього етапу передбачає монтаж кронштейнів для каркаса. Його необхідно проводити з дотриманням таких правил:
- спочатку слід зробити отвори в точках, призначених для анкерних дюбелів;
- не варто забувати, що кожен тип фасадних дюбелів мати власні параметри установки. Кожен тип має оптимальну глибину, на яку їх необхідно монтувати.
- також слід визначити надійність дюбеля, при цьому вони додатково випробовуються;
- дірки, в які забиватимуться дюбелі, створюються свердлом, що відповідає якості основи;
- готовий отвір обов’язково має бути довшим за дюбель;
- у випадку, коли отвір випадково просвердлили не в тому місці, новий повинен знаходитися на достатній відстані (відстань дорівнює глибині отвору просвердленого).
У процесі збирання на дюбелі надягають спеціальні тарілчасті шайби. В отвір кронштейна вставляється пластмасовий дюбель, а під сам кронштейн монтується теплоізоляційна підкладка. Цю збірку слід помістити в отвір, приготоване заздалегідь, а потім надійно закріпити.
Кронштейн, який необхідний для кріплення фасаду, складається з двох частин: а) основний; б) регульований. Остання прикріплюється до основної.
Монтуємо шар теплоізоляції
Теплоізоляційний шар, а також спеціальна гідрозахисна плівка, кріпляться згідно з наступним планом:
- плити матеріалу, що утеплює, монтуються на стіну будівлі крізь отвори для кронштейнів, установка відбувається в шаховому порядку;
- далі, з перехлестом не більше ніж 100 мм навішуються рулони захисної плівки, після чого конструкція на якийсь час закріплюється;
- крізь ізоляційний шар та плівку фіксують кожну плиту, робиться це за допомогою тарілчастих дюбелів, при цьому від краю плит потрібно відступати не менше 50 мм;
- елементи теплоізоляції монтуються знизу догори;
- перший ряд теплоізоляційного шару монтується на рівні цоколя або стартового профілю;
Між плитами обов’язково має залишитися незаповнений шов. Його товщина має перевищувати 2 мм. Якщо роблять двошарове утеплення, то спочатку дюбелями прикріплюються плити внутрішнього шару. Стики плінт зовнішнього шару трохи зміщують по горизонталі або по вертикалі. Кріпиться другий шар за аналогією з першим.
Кріплення оздоблювального матеріалу
Цей етап починається з того, що на кронштейни за допомогою шурупів монтуються несучі напрямні. Елементи профілю в опорно-регульованих кронштейнах монтується вільно. Дана конструкція дозволяє напрямним вільно зміщуватись, тим самим відшкодовуючи деформації. В цьому випадку дуже важливо враховувати розширення металу під час нагрівання. Саме тому дві наступні напрямні слід кріпити з відривом 8-10 мм друг від друга.
Облицювання фасаду повністю залежить від обраного матеріалу. Залежно від обробки вибирається відповідне кріплення.
У свою чергу, установку керамогранітних плит слід почати з прикріплення до напрямних, розташованих по горизонталі, перших клямерів. Потім, враховуючи всі зазори, керамогранітні плити встановлюють ліворуч і зверху вниз.
Установка сайдинга починається з того, що на горизонтальному рівні закріплюється дещо листом даного облицювального матеріалу. Робиться це за допомогою заклепок або шурупів. Між собою пластини скріплюються спеціальним замком. Щоб обрізати занадто великі листи даного матеріалу можна використовувати ножівку або спеціальні ножиці. Ще обрізати сайдинг можна за допомогою ручної електропили.
Завершальний етап
Після завершення монтажу необхідно перевірити якість виконаної роботи. Насамперед, конструкція має пройти перевірку на надійність. Далі вимірюються всі неточності та відхилення. Для цього потрібно провести перевірку кутів нахилу напрямних та плит фасаду.
Щоб монтаж навісного фасаду пройшов успішно, краще звернутися за допомогою до професіоналів своєї справи. Тільки майстри з досвідом роботи зможуть без проблем провести монтаж фасаду, що вентилюється.